Максим Міхельсон про підсумки першого кола Суперліги Парі Матч

Цього тижня в українській Суперлізі Парі Матч команди розпочнуть матчі другого кола чемпіонату. Напередодні старту другого етапу сезону головний тренер «Черкаських Мавп» підсумував першу частину турніру та спробував дати відповідь на часом гострі запитання клубного сайту.

– Відіграно перше коло чемпіонату. Оцініть рівень української першості. Багато хто називає це найсильнішим чемпіонатом за останні чотири роки. Яка ваша думка?

– Вважаю, що цей чемпіонат дійсно найсильнішим за останні 4 роки. При цьому він набирає обертів від старту і до сьогоднішнього дня. Ще у вересні ніхто не міг припустити, що він буде настільки потужним і цікавим. Ми, чесно кажучи, десь навіть на цьому обпеклися, оскільки формувати склад почали трохи раніше, відштовхуючись від минулорічного чемпіонату. У першому колі ми заплатили за це. І зараз обов’язково повинні зробити висновки і перебудуватися. Ви подивіться, як мінімум, щотижня ми чуємо, що та чи інша команда посилила свій склад, впевнений, що це буде тривати ще якийсь час, потім місяць ще команди будуть втягувати нових гравців в командні дії, а вже взимку ми побачимо значно вищий рівень українського чемпіонату.

– Завданням на сезон у клуба є дати ігрову практику та розвиток молодим гравцям і водночас бути у верхній частині турнірної таблиці. Як вважаєте, це можливо реалізовувати одночасно?

– Якщо ми взялися розмовляти на цю тему, то тоді давайте відразу визначимо, що мої відповіді не будть спробами виправдати якісь наші дії, результати і т.д. Ми не відмовляємося від своєї відповідальності за результат ні в якому разі. Я спробував вам пояснити деякі моменти, які, думаю, не всі розуміють і враховують.

Чесно кажучи, завдання не з простих. Особливо з огляду на те, про що ми говорили раніше. Рівень чемпіонату значно виріс. Дійсно, завдання у нас два: ми, як і раніше, не відмовляємося від розвитку нашої молоді і, звичайно, хочемо створювати конкуренцію кожному клубу країни і постаратися бути якомога вище у турнірній таблиці, в ідеалі – поборотися за медалі. Звичайно, складно реалізувати ці обидва напрямки одночасно, оскільки вони в якійсь мірі суперечать один одному, але, тим не менше, намагатимемося. Змогли ж ми в минулому році взяти участь у боротьбі за бронзу. Та й взагалі, вважаю, що уцілому в плей-офф показали хорошу гру. Принаймні, прохідним варіантом ми не були ні для Южного, ні для Кривбасу. Спробуємо і в цьому сезоні дістатися туди ж. 

– Ви виграли лише 3 матчі з 10-ти. На думку більшості, це провальний результат клубу на старті цього сезону. Як ви можете це пояснити?

– Три з семи – це звичайно не те, чого ми очікували від першого кола. Ми, як і всі нормальні спортсмени, хочемо перемагати і намагаємося це робити в кожній грі. Нам незручно перед нашими вболівальниками, коли ми програємо, нам незручно один перед одним, перед керівництвом клубу і звичайно ж ми все зробимо, щоб виправити ситуацію. Але знову таки, якщо оцінювати результат, то треба його оцінювати у ракурсі тих завдань, які ми перед собою ставимо. Вважаю, наприклад, що з завданням «№ 1» – дати шанс і можливість розвиватися нашій молоді – ми справляємося практично на відмінно. Скапінцев отримує ігровий час. Ми і планували на початку сезону, щоб він мав у середньому 15-20 хвилин. Так і є, він починає усі ігри в старті і має сьогодні 15 хвилин, впевнений, до кінця сезону, якщо він буде продовжувати працювати – вийде на середні 20 хвилин. Не думаю, що в цьому сезоні буде більше, вважаю, для його 18-ти років і такого рівня чемпіонату це прекрасний результат. Та і важко йому поки що проводити більше часу на паркеті. Ми побачили, що Мірошниченко, Руслов, Ткаченко досить продуктивно проводили час на майданчику і брали участь у командній ротації. Поки що в іграх Суперліги ви не бачили Воєводи, але на тренуваннях він показує значний прогрес і зараз заслужив отримати час у іграх Кубка України і показати там непогану гру. Мене це дуже радує, оскільки у минулому році вони ще не були до цього готові. Так, сьогодні це поки що інколи в мінус командному результату. Вони не стабільні і поки ще припускаються великої кількості помилок, але те, що помітна динаміка їх розвитку і вони вже готові показувати досить змістовний баскетбол в одному з двох матчів, це прекрасно. Все це процес розвитку молодого гравця і до цього треба ставитися з терпінням. У минулому сезоні близько до рівня Суперліги підібралися Кобець та Шаламов, в цьому році ми вже називаємо інші прізвища. Звичайно, іноді ми забуваємо про молодість і хочемо, щоб вони вже сьогодні давали результат, але, на жаль, час обдурити не можна. Тим більше, молодь у нас закриває визначальні позиції першого і п’ятого номера, все вже залежить від них. Гру визначають саме ці 2 позиції. Звичайно, через це часто ламаються задуми, оскільки помилок досить багато. На цьому рівні достатньо однієї-двох помилок, аби гру перевернути з ніг на голову. Подивіться скільки ігор ми відіграли з різницею у кілька очок, а то й з овертаймом. Іноді їм просто не вистачає концентрації, іноді їх просто подитячи ошукують більш досвідчені гравці, іноді включається юнацький максималізм, коли гравець, зробивши пару вдалих дій, в наступному не виявляє холоднокровність, а навпаки, намагається щось всім довести і припускається іноді доленосних помилок у матчі. Але все це нормально для молоді, вони повинні все це пройти. А тренерському складу залишається лише набратися терпіння і в тисячний раз повторювати одне і те ж в іграх, і на тренуваннях. Тільки так ми можемо їм допомогти. Тільки так ми можемо поліпшити гру команди…. Оскільки ми зараз не говорим про те, що у нас є один або два молодих гравці, у нас їх у першому колі було мінімум 6 у складі, і. як мінімум, один, а частіше більше, на майданчику постійно. І роблячи заміну, ми найчастіше змінюємо одного молодого на іншого і вони повторюють помилки один одного, на жаль, принцип «навчається на чужих помилках» на майданчику, як і в житті, працює нечасто. 

Ось найсвіжий приклад – гра з «Запоріжжям»: ми тисячу разів обговорили, як грати на пік-н-ролі з тим же Буренко, що з ним ні в якому разі ми не гратимемо низом, в результаті, Буренко забив нам п’ять триочкових зі своїх чотирьох саме після пік-н-рола. Передивляючись відео, робимо висновок, що кожен із молодих помилився лише по одному разу, опікуючи цього гравця. Для того, щоб вирішити долю цієї зустрічі навіть цих чотирьох атак було достатньо, зараз ми говоримо лише про помилки у захисті проти одного гравця, це ж було і з іншими. 

   Схожа ситуація була в грі з «Дніпром» у захисті проти Мішули у четвертій чверті, коли він забив нам 3 триочкових на приблизно таких же помилках. В принципі, у кожній грі відбуваються подібні речі і для нас це не сюрприз, ми розуміємо, що це буде і продовжуємо працювати над виправленням цих моментів. Але, не зробивши їх, а після не проаналізувавши, молоді хлопці ніколи не заграють у хороший баскетбол.   Вони повинні набити свої шишки і ми їм даємо цю можливість.  Ще раз повторюся з першим завданням, вважаю, ми справляємося. Те, що стосується завдання «№ 2» – результату – звичайно, у першому колі ми були жахливо нестабільні. З одного боку, ми обіграли фаворитів, змогли нав’язати боротьбу за перемогу чемпіону, з іншого боку, програли деяким командам з середньої і нижньої частини турнірної таблиці. Ось ця нестабільність і непередбачуваність це і є причина, чому я сказав, що два завдання суперечать одне одному.

Адже для того, щоб бути гравцем Суперліги і мати можливість впливати на результат, не досить бути просто в ростері команди, необхідно насамперед відповідати рівню цій ліги. Поки що наші хлопці мають ліцензії Суперліги, але не в стані стабільно давати результат. Дуже простий приклад: торік керівництво нашого клубу поставило завдання у другому колі Вищої ліги поборотися за вихід у фінальну четвірку. Для цього потрібно було виграти велику частину матчів, що залишилися. З цією метою ми молодь, заграну у Суперлізі всім складом (у тому числі Кобця, Шаламова і т.д), підключити до ігор Вищої ліги. Але поставлених завдань так і не досягли. Не тому, що гравці погані або тренер поганий, у нас в Вищій лізі працює просто чудовий тренер! А тому що просто хлопці ще молоді і вони не в стані поки навіть на рівні Вищої ліги показувати стабільний баскетбол і гарантувати результат. У Вищій лізі! А ми зараз говорим про Суперліги, де швидкість баскетболу і клас противників на кілька порядків вище! Навіть граючи зараз кубкові ігри з командою Вищої ліги «Золотий век», ми показуючи відмінну гру в нападі все одно мали провали і збої у захисті. Так, можна говорити про те, що важко сконцентруватися, коли команда вже після першої чверті має +20. Але мова не йде про те, що ми грали інертно, особливо молодь, якій є що доводити. Вони намагалися грати з великою енергією, але нестабільно! В результаті, ми пропустили за перші 5 хвилин четвертої чверті 4 очка, а за останні 5 хвилин 20. От и подивіться, на скільки ця нестабільність заважає нам, навіть просто у форматі однієї чверті. І подивіться, на скільки важливий досвід. Адже не просто так Сосой і Бузько забивають нам по 20 очків. Ці хлопці лише на 4-5 років досвідченіші і вони грають у Вищій лізі, але цей досвід все одно позначається навіть при загальному домінуванні і перевазі команди у класі. Варто молодому гравцю на секунду вимкнутися і досвідчений відразу цим скористається. Це логічно і це нормально, просто не все це готові розуміти. Усі ці моменти багато що пояснюють, але ні в якому разі не виправдують наші помилки та поразки, раз ми прийшли до цієї ліги з таким складом, означає повинні відповідати її рівню! Завдання перемагати стоїть в кожному матчі і ми зобов’язані прагнути його виконувати. Мені не сподобалося, що в першому колі ми дозволили собі провести дві гри без належного налаштування і самовіддачі. Ось це не допустимо!… З цим ми будемо боротися! Ми зобов’язані битися на смерть у кожній грі, не маємо права грати по-іншому. Впевнений, ми могли мати в першому колі 5 перемог.

В якихось моментах разом з моєю молоддю доводиться вчитися і мені, оскільки я теж не можу похвалитися великим досвідом роботи на цьому рівні. Спасибі керівництву, що довіряють мені і дають цей шанс.

– Чому досвідчені далеко не в усіх матчах показують свій рівень баскетболу?

–  Впевнений, що деякі досвідчені гравці могли допомогти нам більше. І впевнений, що вони будуть допомагати більше, ніж сьогодні. Деяким моментам є логічне пояснення, деяким я пояснення знайти не можу. Але впевнений, що ми найближчим часом все змінимо. Тут треба не забувати, що на них лягали навантаження більше, ніж на молодь. Їм, крім гри і роботи над своїми помилками, доводиться постійно вчити молодь, по тисячу разів під час тренувань зупинятися і в тисячний раз вислуховувати те, що я говорю молоді. Це складно. Їх терпінню варто позаздрити. 

   Наприклад, Олександр Сізов. Мало того, що він грає на не зовсім своїй позиції, я вимагаю від нього, як від першого номера, постійно загравати Діму Скапінцева, грати з ним пік-н-рол, шукати в лоу-пості і т.д. Але поки що на пік-н-ролі Діма не може провалитися під кільце з тієї швидкістю, яка потрібна для Суперліги, він прогресуючий в цьому, але поки що не встигає.

   Тепер уявіть себе на секунду на місці Сізова. Кому з гравців хочеться мати в статистиці зайві втрати? Кому він потім пояснить чому вони відбувалися? Вони просто відображаються в його статистиці і все. Важко себе комфортно почувати, коли сідаєш на заміну при «плюс 6», а за кілька хвилин команда вже має «мінус 6». При цьому семе досвідчені відповідають за результат, саме їх брали сюди, щоб вони вигравати ігри. Саме з них буде попит. З них і з тренера. Виходить що для того, щоб вони могли виконати своє завдання, їм не досить просто добре грати, їм треба ще домогтися того щоб молодь грала свої відрізків на 110%. І знову таки не один гравець а відразу кілька.

   Повірте їм не просто. Але в той же час я погоджуся, що вони можуть і повинні показувати стабільнішу гру. І впевнений ми цього досягнемо. Це все розумні й старанні хлопці, ми обов’язково все виправимо.

–  Як можете оцінити дебют у команді Стейсі Девіса? Для Черкас це перший гравець, який проводить свій стартовий сезон у Європі. Це певний ризик?

– Це перший гравець після коледжу в нашому клубі. Звичайно, це великий ризик. Мені як тренеру було б легше працювати з досвідченим гравцем. Але той бюджет, який у нас був закладений на цю позицію, на жаль, не дозволяв взяти якісного гравця з досвідом, а брати будь-кого для кількості не хотілося, тому вирішили ризикнути і вперше взяти перспективного новачка. Звичайно з цим є деякі складності. Хлопцеві потрібно пояснювати практично все з нуля. Нова ментальність, нові люди, мова, відмінності в правилах, час на атаку. Приміром, він в останній грі під час вкидання, за звичкою, почав просити у судді тайм-аут . Він – відмінний хлопець, розумний, прекрасно працює, він розвивається. Впевнений, він буде хорошим гравцем. У нього дещо знизилася результативність у порівнянні з першими іграми, але цьому є своя причина. Він значно підвищив гру у захисті, став грати набагато інтенсивніше, агресивніше, швидше рухатися. Природно в нападі він атакує на абсолютно іншому, незвичному для себе пульсі, а оскільки він більше тяжіє до атак з середньої дистанції, то зробивши пару промахів, він починає заводитися, доводити, лізти в прохід, де, на жаль, не завжди знаходить можливість результативно завершити атаку , але він – людина, яка дуже швидко вчиться і, я думаю, що зовсім скоро він стабілізує свою гру. І допомагатиме нам на 110% . Поки нам не дуже вистачає його стабільності при реалізації атак і стабільно хорошої гри у захисті, поки він показує її лише відрізками.

– Ви говорили про підсилення у позиції розігруючого та центрового. Це фундаментальні позиції, чому їх не закрили напередодні старту сезону?

– Так, це фундаментальні позиції, я це розумію. Звичайно, мені було б на багато легше грати з відмінними гравцями в цих позиціях. І впевнений, що у нас був би зовсім інший результат. Але було прийнято рішення в позиції першого номера дати можливість зіграти Мірошниченко, Руслову і Сізову, який за рахунок універсалізму в разі спільного перебування з молоддю йшов в позицію другого номера. У позиції п’ятого ми вирішили використовувати Скапінцева, як стартового центрового і звичайно ми спочатку розраховували, що не так на довго випаде Шаламов. Вже перед самим сезоном, коли ми дізналися остаточний вердикт лікарів по Шаламову, то шукали, ким закрити цю позицію і, оскільки з самого початку не закладають гроші в бюджет на цю позцію, вірішили взяти недорого Льошу Адедірана, в обов’язки якого входить допомагати розвиватися Дімі Скапінцеву і взагалі ділитися своїм досвідом з молоддю. І він, до речі, дуже непогано дає цьому раду.

 Ми  дали можливість в першому колі грати нашій молоді. Адже якби ми взяли спочатку хорошого першого і п’ятого номера ми швидше за все не побачили б на майданчику стільки часу Руслова, Мірошниченко і Скапінцева. Я, напевно, повторюся, але є основна ідея власника клубу, що кістяк команди повинні складати вихованці клубу, так ми будемо завжди добирати когось, оскільки наше місто не «мільйонник», щоб закрити всі позиції тільки своїми гравцями, тим більше не всі будуть залишатися грати у Черкасах, кращі будуть їхати і радувати нас своїми виступами в лігах інших країн, але кістяк повинен бути зі своїх. Щоб люди приходили і вболівали за тих хлопців, яких вони знають, які живуть в сусідніх будинках. Так, напевно, не кожен з наших молодих хлопців сьогодні дотягує до цього рівня, ми не маємо нескінченну кількість таких суперперспективних хлопців, як Михайлюк, але ми намагаємося реалізувати цю ідею. І даємо шанс абсолютно кожному з молодих гравців нашого клубу. Хтось їм користується краще, хтось гірше, але ми йдемо своїм шляхом і не звертаємо з нього і, впевнений, ми близькі до мети. Мене радує те, що на останній грі фани скандували прізвище одного з наших молодих гравців, підтримуючи його успішну гру. Знаєте, ми зараз програвали, але дуже багато людей підходять після гри и кажуть: “нічого страшного, головне, що наші хлопці грають, головне, що борються”. Значить ми на правильному шляху. Звичайно, є і ті, хто критикують. Я розумію їх, це та категорія людей, які приходять на ігри за перемогою, або, як мінімум, за баскетболом з мінімальною кількістю помилок. Цих людей мало непокоїть, з якою пропискою гравець буде на майданчику і в якому клубі він виховується. Ім головне, щоб команда перемагала. Ось зараз наше завдання зуміти задовольнити і цю частину глядацького залу. А поки попрошу їх набратися терпіння і все таки подивитися на цю команду і під тим кутом, під яким дивимося на неї ми. І замість того, щоб кричати приберіть того чи іншого молодого через помилки або писати всяку гидотину, виступаючи у ролі великих баскетбольних критиків або експертів, підтримайте їх і цим допоможете нам просунутися вперед до перемог і більш організованої гри. Повірте, всі в цьому зацікавлені і всі дуже намагаються. Але не забувайте, що перед вами виступають у ролі гравців не роботи, а люди, а людям властиво допускати помилки, особливо в молодості. Впевнений, що і ви їх теж допускаєте.

Повертаючись до комплектації, звичайно ж повторюся, що ніхто не розраховував на такий рівень чемпіонату. Ми розуміли, що ризикуємо, але були впевнені, що з таким складом гідно зіграємо перше коло, але рівень виявився дещо іншім. Днями розмовляв з власником клубу, він дав згоду на підсилення складу і, я думаю, ми виправимо ситуацію в турнірній таблиці. Звичайно, як і будь-якому клубу, нам потрібен буде певний час, щоб ввести в усі ігрові схеми нових гравців. Постараємося це зробити якомога швідше. Головна складність зараз полягає в тому, щоб шукати добрих виконавців за невеликі гроші. Задіяно купу агентів, вони вже досить довго шукають нам гравців, впевнений у найближчому майбутньому ми когось підберемо і це повинні бути люди, які якісно підсилять нашу гру. Сподіваюся, і наша молодь зможе нам допомогти тим досвідом, який отримала за рахунок першого кола. Дуже хочемо порадувати партнерам, нашим уболівальникам. І від себе особисто і від усієї команди хочу подякувати нашим фанам та людям, які вірять у команду. Ви допомагаєте нам підніматися, коли важко, і продовжувати шлях вперед. Дуже хочемо радувати вас своєї грою і зробимо все для цього.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*