Уродженець Золотоноші Микола Ріттер – учасник І Олімпійських ігор

Микола Сергійович Ріттер – учасник І Олімпійських ігор в Афінах 1896 року, діяч спортивного та олімпійського руху часів Російської імперії.

Микола Сергійович народився 27 серпня 1865 року у м. Золотоноша, Полтавської губернії у сім’ї дрібнопомісного дворянина. Батько — відставний поручик німецького походження Сергій Олександрович фон Ріттер, мати — донька міського голови Золотоноші Софія Іванівна.

ріттерр

У січні 1888 року 23-річний Микола Сергійович після завершення навчання переїхав до Києва. Поступив на службу до Київської казенної палати на посаду колезького секретаря. У вільний час займався боротьбою, стрільбою та фехтуванням.

У березні 1896 звільнився зі служби та поїхав брати участь в І Олімпійських іграх Афінах.

Офіційної делегації від Російської імперії сформовано не було, проте на Іграх могли брати участь й індивідуальні учасники. Приїхавши до Греції Микола Ріттер подав заявку до секретаріату Олімпіади на участь у змаганнях з греко-романської (римської) боротьби, стрільби з карабіна і фехтування на рапірах.

Одночасно він був і кореспондентом газети «Кіевлянинь» на Олімпійських іграх.

У статті під назвою «Олімпійські ігри»  він написав: «Про себе можу повідомити, що на спробному випробуванні зі стрільби по рухливій мішені та з боротьби я пройшов першим: усі кулі вдало влучили в мішені, а бажаючих позмагатися у боротьбі вдалося здолати. …Того самого дня увечері всі вечірні газети дали звіти. Сьогодні вранці, на свій подив, я побачив власне зображення в різних позах в усіх великих газетах».

Проте, від участі у фінальних змаганнях він відмовився через втрату медальйона-талісмана, зміни клімату та недосконалості програми змагань, як він пояснював пізніше.

ріттер 1

Після Олімпіади:

Успішно пропагував ідеї сучасного олімпізму.

9 квітня 1897 виступив спільно з П. Ф. Лесгафта в Санкт-Петербурзі з лекцією «Фізична досконалість людини, тілесне розвиток, полювання і спорт, Олімпійські ігри 1896 року».

В лютому 1897 Ріттер подав до Міністерства народної освіти прохання про заснування Російського атлетичного комітету «для тілесного освіти і народного оздоровлення» з відділенням «Олімпійських ігор і всіх видів спорту». Такої установи тоді не було в жодній країні світу. Його погляди на розвиток спорту та олімпізму випереджали свій час і не були зрозумілі чиновниками.

Ріттер брав участь у роботі II Олімпійського конгресу в Гаврі 23-31 липня 1897, на який отримав запрошення від П. де Кубертена і Е. Калло. Його обрали в кілька комісій конгресу. На якій Микола Сергійович виступив із доповіддю, в якій запропонував допустити «… професіоналів до участі в Олімпійських іграх і ввести особливий розряд спортсменів-професорів (вчителів з видів спорту)», які на той час були віднесені до розряду професіоналів і позбавлені права і можливості брати участь в Іграх.

У результаті пропаганди українцями О. Бутовським, М. Ріттером та петербуржцем Алексєєвим ідей сучасного олімпізму 17 жовтня 1897 р. в Петербурзі було зібрано представників 10 спортивних і гімнастичних товариств міста для обговорення участі в іграх II Олімпіади у Парижі команди спортсменів Росії та затвердження комітету для її підготовки.

На II Олімпійських іграх у Парижі 1900 р. від Російської імперії були присутні декілька спортсменів, в тому числі й українець Петро Заковорот.

Олімпіада 1900 року в Парижі пройшла без представників імперії.

Написати перший коментар

Залишити коментар